Краєзнавство

                                  ІСТОРИЧНА   ДОВІДКА

   В статистичних звітах , відомості про Волицьку школу вперше  з’являються в 1896році.  Отож найімовірніше, що вона відкрилася  у 1894 чи 1895 роках. Це була школа найнижчого ступеня і з строком навчання 1 – 3 роки. У школі навчалося 27 учнів, з них 22 хлопчики і  5 дівчаток. Приміщення школи розташовувалося у селянській хаті. Учнів вчили писати і рахувати. Обов’язковим предметом у школі був закон Божий. Вчителем у цій школі був псаломщик місцевого храму Матвій Олександрович Каспровський. Громада села утримувала вчителя своїм коштом. Закон божий викладав священник Віктор Васильович Ящуржинський, який служив службу у місцевій церкві до 1917 року.

   Заняття у школі розпочиналися восени, після закінчення польових робіт і закінчувалися навесні , коли починалися роботи у полі. Школа грамотності проіснувала до 1917року, коли почалися бурхливі події Української революції.

   Школа відновила свою роботу у 1921 році. Шкільним приміщення стала оселя священника, якого радянська влада репресувала. Першим її учителем був Ку чернюк, потім у село прибула Стефанида Лаврівна Шостацька – Синиця. Вона вчителювала у Волицькій школі до 1928 року.  Школа була трьохкласною до 1930 року, а з цього року стала чотирьохкласною, і  з таким статусом школа функціонувала до 1968 року.

   В 1929 – 1930 навчальному році директором Волицької початкової школи було призначено Ткачука Івана Васильовича, а вчителями були Солтис, Янкович, Поплавський.  Директор працював у школі до 1940 року  В 1932 році до школи одержала призначення Возна Наталя Йосипівна. В історії села народилася перша вчительська сім’я. З початком Вітчизняної війни і німецької окупації  школа перестала існувати, вчителі чоловіки пішли на фронт, а Возна Н. Й. , як дружина радянського офіцера, була евакуйована на схід. Восени 1941 року німецька окупаційна влада відновила навчання у школі, навчали по радянських підручниках. Школа пропрацювала менше року і була ліквідована. За цей недовгий період вчителями були Карпанасюк Олександр Васильович, житель с. Волиці Поліщук  Кирило Максимович с. Чернелівки.

   Після  визволення села 9 березня 1944 року в село повернулася Возна Наталя Йосипівна і школа знову почала працювати.

Вчителями ще були- Андрощук Валентина, Царук Гнат Федорович, Зозуля Ганна Андріївна, Федорчук Іван Мусійович.

Неповну середню освіту учні здобували в Дубищанській семирічній школі , яка пізніше стане восьмирічною.

   В 60 – і роки в с. Волиця починають будівництво нового приміщення школи. В 1967 році сюди переведуть початкові класи, а з 1968 року школа стане восьмирічкою, хоча першого навчального року буде навчатися тільки сім класів.

До 1981 року Волицька і Дубищанська восьмирічні школи будуть існувати паралельно. У цьому році Дубищанську школу закриють і її учні перейдуть навчатися до Волицької восьмирічки.  У перший рік школа  була не повністю укомплектована кадрами.  Не було вчителів російської мови і літератури, іноземної мови, фізкультури.

   Директором нововідкритої школи за наказом облвно №665 від 19 серпня 1968 року було призначено вчителя географії Дубищанської восьмирічної школи Ільчука Максима Мусійовича. Він перебував на цій посаді до виходу на пенсію у 1973 році. З 1973 року  по 1994 рік директором школи був Левчук Іван Макарович. За ці роки значно зросла і зміцніла матеріально – технічна база школи. Школа поповнилася молодими вчителями. , в цілому 19 чоловік. Значно зріс професійний і методичний рівень педагогічного колективу.

З 1995 року по жовтень 2002року директором школи працював, колишній партійний працівник , Зеленюк Олександр Йосипович.

У жовтні 2002 року директором школи знову став Левчук Іван Макарович.  Школа є центром культурно – просвітницької роботи на селі.

   Станом на січень 2014 року у школі працює 23 вчителі.